У 1980-х, у спробі підслухати важливі засідання СКРК, росіяни спланували операцію залишити в залі пристрій для запису, який можна буде забрати пізніше: проста техніка, щоб обійти той електронний пояс вірності. Цей зухвалий план зіпсував прибиральник, який знайшов пристрій (приклеєний під стільцем у галереї для слухачів під час однієї з доволі рідкісних відкритих сесій комітету) і заніс до поліції Капітолію, котра відразу ж передала його ФБР. Замість того, щоб замінити пристрій і роками годувати совєтів дезінформацією, подумав Бенфорд, оглядаючи урочисту кімнату, у ФБР неабияк зраділи «іноземній знахідці» — пристрою для підслуховування, залишеному супротивником, — і розчавили той пристрій на друзки п’ятою, змарнувавши таку нагоду.
Бенфорд був єдиним, хто сидів за столом для доповідачів. Асистент поставив перед ним картку з його ім’ям. На вимогу членів СКРК Бенфорд що три місяці проводив брифінги з контррозвідки, і це була сесія, дозвіл на відвідування якої мало лише п’ятнадцять членів комітету. Сенатори, давно звиклі до того, що навколо них кружляють асистенти, з неохотою підкорялися вимозі не допускати до зали сторонніх. Це мало гарантувати, що не буде зроблено взагалі жодних записів.
Члени СКРК рідко пропускали Бенфордові щоквартальні брифінги, які, зазвичай, вважалися найстислішою і водночас найінформативнішою презентацією, доступною будь-де всередині Розвідувальної Спілки. Всі члени комітету, крім одного, ставилися до нього з повагою. Здавалося, лише сенаторка Стефані Буше з Каліфорнії чаїла неприязнь до доповідачів РС, особливо якщо ті були з ЦРУ. Коли члени зійшлися до кімнати і почали розсідатися, Буше поглянула на Бенфорда і скривилася. Бенфорд проігнорував її й зробив нотатку на полі свого зведення. Члени комітету сіли, помічників вислали, двері зачинили. Коли двері замкнулись, над ними загорілася маленька зелена лампочка. Голова сказав просто «Містере Бенфорд», аби показати, що час починати.
Бенфорд швиденько пройшовся по напрацюваннях у китайській справі з кібербезпекою на Західному Узбережжі, але по детальніші інструкції щодо природи цієї загрози порадив звертатися до ВКО — Відділу ЦРУ з Кібернетичних Операцій, яких прозивали «кіберами». Бенфорд перейшов до дражливої справи: ЦРУ та ФБР спільними зусиллями засікли офіцерів DGSE — французької служби зовнішньої розвідки — на місці тайника на півночі штату Нью-Йорк. Готується спільний брифінг з групою ФБР з операцій у Франції, або скорочено ГОФР, у справах французів на континентальній території США. Бенфорд перегорнув сторінку свого звіту.
— Сенатори, ЦРУ в співпраці з морським флотом США і компетентним підрядником закінчили попередню оцінку збитків, завданих російським розвідником у Нью-Лондоні, Коннектикут. — Бенфорд глянув на свої нотатки. — Доки Пентагон готує звіт про довгострокові наслідки цього проникнення в програму морського флоту, попередні висновки такі, що росіяни не отримали достатньо технічних даних, аби матеріально знизити оперативну життєздатність платформи…
— Даруйте, містере Бенфорд, — сказала сенаторка Буше.
Її колеги-сенатори розпізнали ознаки нападу й зібралися з силами.
— Для чого ви використовуєте термін «платформа», коли, говорячи про об’єкт, можна сказати просто і ясно — «субмарина».
— У такому разі хай буде субмарина, дякую, сенаторе, — сказав Бенфорд.
Став чекати продовження. Буше коротенько оскаржила застарілі потужності американських субмарин порівняно з балістичними човнами класу «Долгорукий», які почали застосовувати в російському морському флоті. «А вона начитана», — подумав Бенфорд. Сенаторка знову відійшла від теми.
— Але хіба ви не озвучите справжню проблему контррозвідки, повчальний урок, який ми отримали в Нью-Лондоні: що ані американська розвідка, ані органи правопорядку не спромоглися помітити, визначити й затримати офіцера російської розвідки, який майже п’ять років діяв на території Сполучених Штатів? Більш того: цей агент проник у програму явно легко, попри перевірки безпеки.
Буше постукала олівцем по нотатнику перед собою.
— Після закінчення Холодної війни, сенаторе, класичне використання агентів трапляється вкрай рідко. Навіть росіяни визнають, що це дорогий і малоефективний спосіб збору розвідданих, — сказав Бенфорд.
За жодних обставин він не розповість, як вони вийшли на того агента.
— Це зовсім не те, про що я питала, містере Бенфорд. Будьте уважніші. Я спитала, який з органів, на вашу думку, більш некомпетентний: ЦРУ чи ФБР?
— Я не маю думки з цього питання, сенаторе, — сказав Бенфорд. — Після Нью-Лондона, на превеликий жаль, у нас з’явилася більша рибина.
— І яка ж це рибина? — спитала Буше.
— У нас є підстави вважати, що росіяни мають незалежного інформатора. Когось, у кого є доступ. Лише починаємо заглиблюватися у справу; поки що не маємо доказів, — сказав Бенфорд.
— Годі вже вам витанцьовувати, — відрізала Буше. — Про що ви говорите?
Бенфорд глибоко й лунко вдихнув. Закрив свій звіт і склав на ньому руки. Поглянув на герб Сенату на стіні, понад головами членів комітету.