— По-перше, — сказав Маркус, — ми переконані, що поки що вона не виявила нас і не підозрює про спостереження.

Він знизав плечима.

— Вона молода, та ми помітили, що на вулиці вона поводиться дуже майстерно. Не вдається до звичайних трюків і добре переміщується, користуючись своїм оточенням. Я б сказав, що на вулиці її навички значно вище середніх. Вона вже добре знає місто. Лише раз ми бачили, як вона користується конкретними методами конспірації, — сказав Маркус, дивлячись на Яану. — Вона чекає в бельетажі готелю «Торні», через дорогу від басейну «Yrjӧnkatu», спостерігаючи за тобою. Після твого прибуття сидить іще кілька хвилин, а потім заходить сама.

— Маркус зі мною не згоден, — сказала Яана, — та гадаю, вона не оперативниця. Не працює з агентами й не бере участі в оперативній підтримці резидентури. Оперативної роботи в неї немає.

Яана поглянула на Маркуса, очікуючи на його репліку.

— Звісно ж, у неї є робота, — сказав Маркус. — Просто ми її ще не визначили. Треба більше часу.

— Одне я можу сказати точно, — промовила Яана, ігноруючи Маркуса. — Вона самотня. Повертається з посольства прямо до своєї маленької квартири. Купує продуктів на одну особу. У вихідні гуляє сама.

— Ви не помітили, чи стежать за нею? — спитав Нейт. — Можливо, хтось із резидентури приглядає?

— Нам здається, що ні, — сказав Маркус. — Вона чиста. Ми й далі шукатимемо будь-які ознаки того, що вони за нею наглядають.

— Я планую й надалі зустрічатися з нею, — сказав Нейт. — Знадобиться ваша допомога, треба буде відстежити наші зустрічі поза басейном.

Маркус кивнув.

— Чим більше про неї дізнаєшся, тим цікавіше стає. Особ­ливо нас цікавить, чим вона займається після ваших зустрічей. Адже саме в цей час вони завжди телефонують або зустрічаються з офіцером посольства. За можливості, розповідай нам про свої плани. Якщо хочеш, ми можемо підказати кілька гарних ідей, де з нею краще зустрітися, — сказав Маркус.

— І останнє, — сказала Яана, наливаючи ще одну склянку шнапсу. — Якщо пробачиш, вона здається гарною людиною, милою дівчиною. Їй потрібен друг.

Маркус поглянув на неї, а потім знову на Нейта, запитально піднявши брови.

***

Нейт переглянув звіти АРЧІ та ВЕРОНІКИ з Ґейблом.

— Добре, стежте за нею, особливо якщо її підтримує хтось із посольства, — сказав Ґейбл. — Якщо помітите, що в неї є підтримка, значить, можливо, вона на операції, і, може бути, що її ціль — ти.

— Це неможливо, — сказав Нейт. — Ні, неможливо.

— Мене тішить твоя впевненість. Та все ж наглядайте за нею пильно. Не поспішайте, але й не спіть.

Нейт поставив собі за мету бачитися з Домінікою поза басейном принаймні раз на тиждень. Він прогулювався містом, шукаючи місця, де можна зустрітися непомітно. Після роботи вони ходили в підвальні бари, пили каву суботніми ранками, обідали по неділях у віддалених кафе. Садови її на стілець спиною до кімнати. Росіяни з посольства були по всьому Гельсінкі, і Нейту хотілось уникнути випадкових зустрічей. Розвивай стосунки, лишай усе в таємниці, завжди приходьте окремо і йдіть окремо. Забудь про телефони, варіюй маршрути, розвивай стосунки. Марна трата часу.