— Я думав, живота надірву від сміху, коли вона розізлилася на старого павича. Дівчина з характером, — сказав Ґейбл. Він поставив каструлю з пельменями на стіл. — То ти її заспокоїв? — спитав він.
— Так,
Вона була повністю одягнена, волосся причесане, макіяж бездоганний. Нейт поглянув на обличчя Ґейбла.
— Давай-но я розігрію тобі пельмені, — сказала Домініка. Вона запалила плиту, поставила сковорідку.
— Вони ще смачніші, коли їх розігріти, — сказала вона, — особливо якщо робити це так.
Вона висипала варені пельмені в сковорідку з маслом та обсмажила, доки вони не вкрилися з усіх боків золотистою кіркою.
— Але смажені краще смакують з оцтом, — додала вона.
Ця небезпечна світська гра тривала, доки вони стояли навколо кухонного столу і їли з глибоких тарілок. Ніхто не говорив, і Ґейбл час від часу переводив погляд з Домініки на Нейта й назад. Нейт старанно не відривав очей від своїх пельменів, а Домініка безтурботно відповіла на погляд Ґейбла, спостерігаючи, як навколо його голови квітнуть кольори. Покінчивши з пельменями, Ґейбл пустив воду в раковині, а Домініка одягла свій плащ і побажала на добраніч. Спускаючись сходами, вона не озирнулася, щоб глянути на Нейта. Нейт зачинив двері й повернувся, тривожно, до Ґейбла, який ішов до дивана у вітальні, тримаючи між пальцями однієї руки два келихи, а в другій — пляшку скотчу.
— Що ж, Пріапе, — сказав Ґейбл, ставлячи келихи на стіл, — налий, доки я принесу нам льоду.
Розкачайте тонкі дводюймові пласкі диски з тіста, зробленого з борошна, яєць, молока й солі. Змішайте яловичий, свинячий та курячий фарш, натерту цибулю, давлений часник і воду. Покладіть невелику кількість маси в центрі кожного диска, змочіть краї, заверніть і зліпіть. Добре затисніть всі чотири кути. Варити в підсоленій киплячій воді, доки пельмені не спливуть на поверхню. Подавати зі сметаною.
24
Суміжні штати (Contiguous United States, CONUS) — територія США, що включає в себе 48 штатів та Федеральний округ Колумбія.
19
— Ти що, ніяк не второпаєш? — спитав Форсайт, спираючись на свій стіл. — За словами штаб-квартири, ти керуєш однією з найперспективніших російських справ в оперативному управлінні за останні десять років, і тобі не стало дисципліни, щоб не заскочити до неї в ліжко?
— Шефе, я розумію, сталася помилка, я цього не планував, просто так сталося. Вона була сама не своя після розмови з директором. Він назвав її «Домінік». Вона все ніяк не могла заспокоїтися, їй потрібен був емоційний зв’язок, вона була під таким тиском.
— Їй потрібен був зв’язок? — спитав Ґейбл зі свого звичного місця на дивані за спиною Нейта. — Це так тепер ваше покоління називає «шпокання»?
Обличчя Форсайта, зазвичай добре, аристократичне, тепер спохмурніло; його очі невідривно дивилися на Нейта, доки той не опустив погляду.
— У таких випадках ти маєш надавати їй те, що потрібно. Ти розмовляєш з нею, підтримуєш. Але не…
— Але не скачеш на ній, як той тхір, — сказав Ґейбл.
— Так, тхір — сказав Форсайт. — А що, як вашим стосункам настане кінець? Що, як одного дня ви посваритесь і вона вирішить, що більше не терпітиме тебе?