***

Стояла вітряна неділя, і маленькі ялики та парусні човники хитались на хвилях біля понтонних доків у бухті. У конспіративній квартирі Домініка трохи поговорила про Марту, але зупинилася й розповіла Нейтові свої новини. Яйцевидний Волонтов нещодавно зрозумів, що лишився без адміністративного помічника, і попросив Домініку взяти на себе низку адміністративних обов’язків. Вона хотіла відмовитися, щоб дискредитувати його в очах Центру, та подумала про Нейта, Форсайта і Bratka й відповіла, що з радістю допоможе. Її коштовний секрет палав тепер ще яскравіше. Вона вчилася шукати можливостей і годувати свій зростаючий апетит.

Службовцям її резидентури видали картки для контролю робочого часу та підшивки оперативних обліків. Останнє ховало в собі додаткову перевагу. Нейт здогадається, яку, чи ні? Кожна витрата мала бути прив’язана до звіту або оперативної телеграми з описанням активності.

— Волонтов і його службовці мали робити це самі, але вони все поскладали мені на стіл, — сказала Домініка. — Ніхто, крім резидента, не може читати чужих телеграм, є чітке razdelenie, розподіл.

Блакитні очі Домініки горіли.

— Та річ у тому, що їм потрібна я, щоб зв’язати їхні витрати.

Вона розтягувала слова.

— А отже… Волонтов надав мені доступ до всіх оперативних файлів. Усіх без винятку.

Розвіддані почали надходити шматками, і вони стежили, особливо Форсайт, намагаючись виявити фальшиву ноту, щось надто розумне, надто підхоже. Вона запам’ятовувала історії з неймовірною точністю, переповідаючи одну, пов’язуючи з іншою, потім з третьою. Вона почала використовувати зашифровані позначки, бездоганно користуючись шифром.

Вона запам’ятала майже повний текст місячного звіту про допоміжну діяльність референта Лінії Р, де йшлося про трьох нелегалів Лінії С в Гельсінкі, сплячих агентів, які жили у Фінляндії, як фіни, десятиліттями. Один уже полишив країну через пропускний пункт Гаапаранта, ставши димовою завісою після зникнення Марти. Двоє інших жили неподалік, у муніципалітеті Еспоо, та їх лишили на місцях, для захисту Домініки.

***

Під час наступної зустрічі вона всіх дуже злякала, розкривши оригінал документа, який поцупила із вхідної скриньки Волонтова. Вона запхала його, зібгавши, собі до кишені, замість того щоб разом з іншими знищити у шредері. Sovershenno Sekretno, цілком таємно, від Лінії ПР, чотири сторінки про естонський та латвійський уряди. Вони тепер були партнерами НАТО, тож з Ленґлі той документ передали до Овального кабінету та Ради нацбезпеки. Ґейбл кричав на неї, щоб ніколи більше такого не робила.

Штаб-квартира погоджувалась із Ґейблом. Більше ніяких крадених документів, видайте їй приховану камеру. Нейту це не сподобалось, здалося надто ризикованим, та Форсайт сказав, що вона має звикати і, на його думку, з нею все буде гаразд.

— А я не думаю, що вона готова, — сказав Нейт.

Кожен шпигунський пристрій підвищував ризик, і йому не хотілося, щоб справа роздувалася, не хотілося ставити її під ще більшу загрозу.

— Що ж, трясця, в такому разі тобі треба краще її підготувати, — сказав Ґейбл. — Якщо її завтра відкличуть додому, справу буде закрито.

— А щодо цього, гадаю, слід розпочати підготовку до операцій у Москві, — сказав Форсайт Нейту. — Це твоя спеціалізація.

***

Розпочалася конспіративна підготовка Домініки до роботи в забороненій зоні. Літо осіло на загострених дахах та мідних куполах Гельсінкі, а на зміну присмерку прийшли безкінечні сутінки, і натовпи похмурих фінів спускалися на ескалаторах до платформ метро. Домініка в хустині, Домініка в береті, Домініка в плащі, рахує кроки, прямує з натовпом у бік турнікета. Вона пройшла, і в проході, за поворотом, він її підхопив, у малиновому повітрі вона відчувала його запах, відчувала рукав його светра, тримаючи в цей час пачку цигарок між двома пальцями і притиснувши руку до талії. Він схопив пачку — бездоганна передача — і зник у натовпі.

Літній дощ, свіжий та легкий, автомобілі на дорогах повільні і мляві, світло відбивається від бруківки. Вона перевірила годинник біля вітрини магазину. За нею ніхто не стежив, вона почувалась упевнено і знала, що встигне вчасно. Коли Нейт розповів, що вони збираються зробити, вона розсміялася.