— Розумію, — сказала Домініка. —
— Навіть уявити собі такого не можу, — сказав Бенфорд.
— Я б не здивувалася, якби це виявилось правдою, — сказала вона.
— Ти маєш зробити ще дещо, — сказав Бенфорд. — Під час дзвінка потрібно посіяти дезінформацію, ти розумієш це слово?
—
— Саме так. Операція проти Нейта провалилася, але тобі все ж удалося дещо з нього витягнути.
— Що мені треба сказати… у цьому
— Ви посварилися, все ще пам’ятаючи про Холодну війну, все ще шпигуючи одне за одним. Нейт проговорився, що в Сполучених Штатах щойно спіймали важливого російського шпигуна, високопоставлену особу, якою активно керували з Центру.
— Це правда? — спитала Домініка.
«Мабуть, у Вані зараз кризовий момент, — подумала вона. — Мабуть, у нього зараз серйозні політичні проблеми».
— Чиста і беззаперечна правда, — сказав Бенфорд. — Ти маєш сказати їм, що Нейт розповів тобі, ніби Центр намагався заплутати пошуки крота, поширивши чутки, що той переніс операцію на оці. Фальшивий слід.
Бенфорд спинився.
— Вибачте, але в чому мета цього повідомлення? — спитала Домініка.
Це здалося їй дивним, та вона не могла прочитати обличчя Бенфорда; його світіння згасало.
— Домініко, ці деталі важливі. Ми хочемо, аби Центр знав, що ми розкусили їхній обман. Саме тому буде критично згадати фальшивий слід з операцією на оці. А ще ми хочемо, аби Центр вважав, що ти виконала добру роботу, ми хочемо, щоб вони тебе врятували. Ти все зрозуміла?
— Так, тільки я скажу їм, що це
— Неймовірно, — сказав Бенфорд. — Невеличке вдосконалення.
«МАРБЛ мав рацію; вона — це щось».
— Я тут записав деякі деталі, де ти переховуєшся, — сказав Форсайт. — А тоді вийдемо і подзвонимо.
Вони проглянули його записи. Домініка пішла до кімнати перевдягнутися, залишивши Форсайта з Бенфордом на самоті.