Ваня Єгоров курив Gitanes, які отримав від кур’єра СВР з резидентури в Парижі. Його очі були стомлені, і почувався він так, ніби на грудях носив сталевий бандаж. На його червоному шкіряному щоденнику лежав черговий звіт від ФСБ, третій за три місяці. Американський дипломат, якого підозрювали в роботі на ЦРУ, перебував під дванадцятигодинним спостереженням ОВС за два вечори до того. За молодим американцем полювали одразу кілька груп, і кількість наглядачів, залучених до операції, зростала з настанням ночі, коли стало майже очевидно, що янкі — оперативник і прямує на зустріч зі своїм агентом. Члени команд були у захваті, коли їм здалося, що молодий американський дурень не помічає стеження. Таке траплялося вкрай рідко.

Останні наглядачі вийшли на вулиці об 11:20, як з відвертим хизуванням писали у звіті. Через снігопад, який не припинявся протягом усього дня, не вдалося запустити пристрій для повітряного спостереження, але всі залучені підрозділи активно прочісували територію. Наземні агенти були розміщені уздовж вірогідних маршрутів, а також на паралельних флангах. На кожній зі ста вісімдесяти станцій московського метро був присутній принаймні один наглядач із ФСБ, на випадок, якщо американець раптово змінить курс. Єгоров нетерпляче прогорнув останні сторінки звіту. ФСБ, dolboyoby, кляті вилупки.

Американець зайшов у парк Сокольники на північному сході Москви з настанням сутінків, пройшов старим парком розваг, темним і холодним, повз іржаве чортове колесо, і увійшов до лабіринту провулків та алей, облямованих чорними голими деревами. Він зупинився біля порожнього декоративного фонтану й сів на цементний край, на морозі, тупо витріщаючись на голі квітники. Зашипіла зашифрована радіолінія. Це була вона. Зустріч. Слідкуйте за янкі в окулярах нічного бачення та прочісуйте вулиці, беручи до уваги кожного, кожного стрічного. Кожного скрадливого, знервованого пішохода, який рухатиметься в бік фонтану.

Читаючи звіт, Єгоров уявляв, як люди ФСБ гасають від дерева до дерева, з ПНД на головах — парк, повний зелених чоловічків із жучиними очима. Було залучено тренованого собаку для пошуку можливих схованок. Вишколену німецьку вівчарку використовували для роботи з американцями, її тренували зосереджуватись лише на запахах мила Dial та дезодоранту Sure — на запахах Америки.

Вони чекали. Й американець чекав. Минуло традиційне чотирихвилинне вікно. Минуло десять, двадцять, тридцять хвилин. Нічого. Парк був порожній. Собака бігав слідами американця, але нічого не знайшов. Жодних схованок, пристроїв, узагалі нічого. Автомобілі радіостеження на зовнішніх краях парку повільно курсували навколо, записуючи на території сотню номерних знаків, які пізніше перевірять та зіставлять. Нічого. Американець вийшов із парку і, знову ж таки нетрадиційно, повернувся додому, без будь-яких спроб перевірити наявність стеження. Рації ФСБ затихли.

Єгоров з відразою вкинув звіт у ящик для вихідних документів. ФСБ вітала себе з «досконалою еволюцією спостереження», позаяк кролик і гадки не мав, що його закупорили в пляшку. «Подумаєш, — мовив про себе Єгоров, — і чого вони досягли?»

***

Ваня Єгоров не знав, але надмірна активність ФСБ при спробі викрити американського оперативника достатньо супроводжувалася метушнею, аби МАРБЛ, який прямував до парку Сокольники на зустріч з американцем, натомість вирішив почекати й постежити з критої автобусної зупинки на Маленковській вулиці, за кілька кварталів від входу в парк. Його виняткові вуличні інстинкти спрацювали недарма, адже з часом він побачив три автомобілі радіоспостереження, припарковані за кілька сотень метрів від нього. Члени команди спостереження обперлись об крила своїх авто, покурюючи сигарети, і передавали пляшку, не дуже вдало це приховуючи. Це була класична помилка при спостереженні на вулиці — гуртуватись і бродити натовпом, мов tarakanki. Таргани.

«Дуже добре, ще одне відстрочення вироку, — подумав МАРБЛ про себе, віддаляючись від району. — Скільки життів у мене ще лишилося?» Він думав про те, що напише сьогодні вночі, а також про те, що необхідно терміново знайти привід виїхати за кордон. Він мусив зустрітися з Натаніелем.

***