Він розкрив чорний гаманець і показав посвідчення. Його двоє колег зробили те саме, однак молодий Таб Гантер позаду них не поворухнувся.

— Вас заарештовано за ведення шпигунської діяльності на користь іноземної держави з порушенням Титулу 18 Зведення законів США, розділу 794(а) та 794(с) закону про боротьбу зі шпигунською діяльністю від 1917 року.

Буше поглянула на чоловіків, мружачись від сонця. Вона навмисно не закрила свою накидку, тож та вільно звисала з її плечей, злегка відкривши вигини маленьких грудей.

— Що ви маєте на увазі? — спитала вона. — Ви подуріли? Гадаєте, вам можна ось так вриватися до мого дому без попередження?

Міссі тихо сиділа за столом, дивлячись поперемінно то на чоловіків, то на свою начальницю.

— Сенаторе, я змушений попросити вас встати, — сказав агент ФБР. — Вам потрібно зайти в будинок і одягтися.

Він почав зачитувати правило Міранди і м’яко взяв Буше попід руку, щоб підняти її з шезлонга.

— Заберіть руки, — сказала Буше. — Я сенатор США. А ви, козли, лізете, куди не слід.

Вона повернулася до пухкенької Міссі, котра й досі нерухомо сиділа за столом. Міссі в уяві проглядала початок дня (півгодини синкопованих стогонів і волання з кімнати) і його продовження (ФБР заарештовує її начальницю). Задумалась, чим він може закінчитись.

— Міссі, сідай на телефон. Негайно зроби три дзвінки, — сказала Буше.

Монтґомері ґречно допомагав сенаторці звестися на ноги.

— Бігом, блядь, дзвони генеральному прокурору. Мені насрати, де він і що робить, він мені потрібен. Далі набери голову СКРК, у тій же справі, хочу поговорити з ним вже за п’ять хвилин. Тоді подзвони моєму адвокату і скажи чимдуж мчати сюди.

Буше повернулася до агентів ФБР, що оточили її півколом.

— Ваш бос із міністерства юстиції насадить вас на рожен, а мій адвокат потім підсмажить вас на багатті.

Міссі поспіхом зібрала папери, але один з агентів м’яко сказав:

— Даруйте, міс, але мені потрібно вилучити ці документи.

Міссі глянула спершу на агента, затим на свою начальницю і побігла до будинку.

Агенти ФБР провели Буше через терасу до головного крила будинку. У вітальні Буше рвучко висмикнулася з руки, що тримала її.

— Я ж сказала вам, вишкребкам, забрати від мене свої руки, — мовила вона. — Це неприпустимо, ви не маєте права звинувачувати мене. Які ваші підстави, де ваші докази?

Вона твердо підійшла до дивана і сіла. Тепер між її неприступною впевненістю і зарозумілістю стався розлом; вона хотіла виграти трохи часу, щоб її адвокат встиг доїхати. Це постійне ниття Голова про безпеку… мабуть, їй таки варто було поводитись обачніше. Та все одно ФБР ні хріна не знають. Голов професіонал, дідька лисого вони щось доведуть. Вона навіть не припускала вірогідності того, що, можливо, це вона сама, Буше, запартачила все.