— Вам багато чого невідомо, — сказала вона. — Тож ось що ми маємо: у нас є агент, субмарини, Нова Англія і зустрічі у Бостоні та Нью-Йорку. МАРБЛ говорив про службу обслуговування субмарин і п’ять років. О’кей, — сказала вона, — то з чого почнемо?

— Зі списків персоналу морського флоту? — запропонував Нейт.

— Нєа, — сказала Еліс, обертаючись у кріслі. — З обіду.

Вони сиділи на горішньому поверсі кафетерію. Нейт колупав салат, Еліс налягала на суп. Підійшла подруга Еліс Софі, тупцяючи своїми товстими ногами та відсапуючись після підйому сходами мезоніну. Вона працювала в УСД, де ще й досі вели облік іржавих радіоактивних атомних субмарини — «Оскарів», «Тайфунів» та «Акул» — в Оленьїй Губі і Полярному, бо це й досі мало значення, сказала вона, стиснувши вуста, хай там що кажуть на сьомому поверсі. Їй було п’ятдесят, і вона мала чорнюще, як смола, густе волосся й чорні брови — профіль з кносського фризу. На ній були чорні колготи, чорна пишна сукня, чорні ортопедичні туфлі із закрученими носками. На зап’ясті — чорна резинка для волосся на випадок необхідності.

Вона поставила на стіл ланчбокс із «Сейлор Мун» і заходилася діставати звідти пластикові коробочки і контейнери, палички й ложечки, що стояли самі по собі, а ще пляшечку з заправкою до салату. Софі глянула на Нейтів салат і налила на нього трохи своєї заправки.

— Спробуйте, це домашня.

Заправка мала в собі бальзамічну солодкість вперемішку з діжонською гірчицею і, на відміну від тих соусів, що він колись куштував, була ще тепла. Він сказав їй це, і Софі просяяла.

Еліс наказала їм припинити клеїти дурня, передала Софі, що їм необхідно дізнатися, і, торохтячи без угаву, взялася за каррі, примруживши очі — чи то пригадуючи, чи то від задоволення їжею, або ж і те, й інше. Нью-Лондон, Коннектикут. Портсмут, Нью-Гемпшир. Брансвік, Мен. Лише три бази. Субмарини великі. Їх ремонтують тільки в одному місці, вони застарівають, їх постійно переобладнують, як було з «Акулами» в кінці 1980-х. Вони називають їх «Щуками», насправді, вони набагато тихіші, і Еліс повернулася у свою колію. «Ілектрік боут воркс», велика верф у Ґротоні, Коннектикут, на річці Темзі, поблизу Нью-Лондона. Почніть звідти, сказала їм Софі.

Монітор ЕВМ у кабінеті Еліс був катодно-трубково-архаїчний, тож імена на ньому ледь повзли. База даних служби безпеки, посади працівників, список активних службовців Морського флоту США і розклад чергувань підрядників. Еліс водила своїм чоловічим пальцем по екрану: ні, ні, більше семи років, менше трьох, ні. Вище керівництво «Ілектрік боут» і «Дженерал дайнемікс», звісно ні. Еліс діяла швидко — дивилась на ім’я, проглядала інформацію і йшла далі. Вже три десятки років вона витягувала імена зі списків. У них було два стоси паперів, і Нейт припинив сперечатися про «вірогідних», бо Еліс була дуже швидка. Вона мала своїх «передовиків», свою Улюблену одинадцятку, як вона називала їх, і взялася проходити свій священний обряд: місце роботи, заробітна платня, податки, місце проживання, телефон, інтернет, автомобіль, банківська інформація, сімейний стан, освіта, діти, арешти, розлучення, поїздки, батьки, виділена лінія інтернету чи звичайне підключення, натурал чи гей.

— Наскільки ж гарно ви підготували нашого розвідничка? Чи далеко дісталися? Так далеко, як я? — прошепотіла екрану Еліс.

За три дні Нейт та Еліс принесли Бенфорду список, і він стукав кінчиком свого олівця по кожному імені, проглядаючи профілі, стук, стук, стук, потім відкинув олівець і дав Нейтові аркуш.

— Це Дженніфер Сантіні, — сказав Бенфорд, позіхнувши, такий собі недбалий вчений з непокірним волоссям.

Еліс штурхнула Нейта — от бачиш, я ж тобі казала — і пхикнула.

— Треба копнути глибше, але я й так певен, що вона — це і є наш хлопець, — сказав Бенфорд. Глянув на Нейта: — Поїдемо до Нью-Лондона й подивимось, що там і як.

Змішати чавлений часник, кріп, сушене орегано, перемелені стручки сушеного перцю, діжонську гірчицю, цукор, сіль, перець, натертий сир пармезан з однією частиною бальзамічного соусу та трьома частинами оливкової олії сорту каламата й перемішати до стану емульсії.

29

Аллан Пінкертон (1819-1884) — засновник першого американського детективного агентства.