Він потягнув її на ліжко. Галя висмикнула руку, надула губки, ніби образившись. Навіть ляснула по широкій Сашковій долоні.
– Одразу попереджаю: жодного примусу я не терпітиму! А любощів, як і меду, має бути в міру, а то знудить. То ти йдеш? Якщо ні – піду сама!
Дівчина кинула Сашкові одяг.
– А куди ж від тебе подінешся, причепо?
– Я тобі зараз покажу причепу! – Вони знову почали борюкатися. Нарешті Галя опинилася на Сашкових колінах – і одразу відчула, як його затвердла плоть впирається в її стегно.
– Ти якийсь ненаситний,– розсміялася дівчина.– Давай швиденько збігаємо до озера, повернемося, а тоді…
Галя лукаво зазирнула в очі коханого, посміхнулася, вловила момент, коли той розслабився від поцілунку,– й вислизнула з його рук, як молода куріпочка із зубів недосвідченого лисеняти.
Розділ 7
Туман, що вбиває
– Ти ж не міг зі скаліченою ногою зайти надто далеко? – сердилася Галя.
Вони вже добру годину блукали лісом. Тяглися звіриними стежками, лісовими дорогами, але озера й сліду не було.
– Я пам’ятаю, як ішов за твоїм дідом, а тоді звернув. Здається, ліворуч. Так, точно ліворуч! Там зарубка десь була на стовбурі. Глянь – здається, ось вона! Ми на правильному шляху.– Сашко потер долонею затягнуту живицею ранку на корі старої сосни.– То вже потім, коли я дуже налякався, рушив у зовсім інший бік.
– Диви – он там трохи прим’ята трава! Хтось тут проходив уже сьогодні. Ходімо швидше, а то справдиться моє пророцтво. Чи Додік, чи якийсь інший крючок накладе лапу на це місце, а тоді ми знову бідаки.
– Ти кажеш – ми?
– А хіба ні? Ти що, окремо?
– Гм… Та ні, просто ще не звик.
– Звикай, любий! Тепер ми з тобою нерозлийвода. Навіть якщо повернешся до своєї Катерини, я тобі навіть уві сні спокою не дам. Наче привид! У-у-у!
Забігши наперед, Галя підняла руки, жартома страхаючи хлопця.
– Облиш, мала, я вже наляканий.
Невчасне нагадування про його невизначений стан знову засмутило хлопця. Та він відкинув прикрі думки. Якщо будуть гроші, він всіляко допоможе доньці та дружині, але це нове, шалене кохання так просто не відкинеш. Зараз головне – набрати якнайбільше самородків, усе інше потім. Саме задля цього вони прихопили з собою два наплічники й чималу полотняну торбину.