«Але ж цей портал не розчиняється сам по собі, — подумала Пайпер. — Холівелл Менор завжди був райським куточком для доброї магії».
Ці думки вона озвучувати не стала, а вголос промовила:
— А ти «Книгу таїнств» продивилася?
Пейдж ствердно кивнула, узявши руки в боки.
— Ми і книгу вивчили вздовж і впоперек, і магічним кристалом користалися — присягаюся! Фібі навіть взялася написати заклинання, яке б допомогло виявити причини того, що трапилося у ванній.
— Так, але окрім ванної ми маємо тепер ще й спальню та їдальню, — зазначила Пайпер.
— Не кажучи вже про волаючу їжу та химерні проблеми з водогоном, з якими нам довелося нещодавно зіткнутися, — додала Фібі. — Вочевидь, усе це має зв’язок.
— Гадаю, нам треба скласти якесь загальне, всеосяжне заклинання, — діловитим тоном мовила Пайпер. — Фібі, ти не намагалася вийти на якесь передчуття? — Хоча Фібі і не володіла здатністю створювати пророче видіння за власним бажанням, усе ж їй інколи вдавалося навіяти його, доторкнувшись до того чи іншого магічно зарядженого предмета.
Фібі заперечливо похитала головою:
— У мене нічого не виходить.
Пайпер тяжко зітхнула:
— Може, нам знову слід зазирнути у «Книгу таїнств», га? Тепер, коли наша проблема стала розлогішою? Спробуймо, бо гірше не буде. — Вона наполегливо тупнула ногою. — А взагалі-то, мені треба звідси вшиватися, поки у мене знову не почалися перейми! — І, підхопивши Ваята з підлоги, Пайпер пішла з сестрами до сходів, що вели на горище.
Першою ознакою того, що нагорі не все гаразд, виявився звук дверей, що то розчинялися, то відчинялися, наче від поривів сильного вітру.
— Ну-ну! Як ви гадаєте, — іронічно спитала Пейдж, — що ж то за звук такий?
— Як на мене… — зазначила Пайпер, задумливо нахиливши голову вбік і уважно прислухавшись, — як на мене, то цей звук нагадує гепання дверей ванної кімнати, коли вони розчиняються від сильного протягу, бо чорна діра всмоктувала у себе повітря.
Сестри перезирнулися.
Раптом почувся низький свист. Порив ураганного вітру знову з хряскотом розчахнув двері до ванної і ледь не позбивав сестер з ніг.
— Ага! Чорна діра повернулася, — саркастично зазначила Пайпер. Щоб зберегти рівновагу і не впустити Ваята, вона притиснулася до стіни.
— Ми мусимо вибратися на горище, до книги. Ми зможемо туди прорватися? — запитала Фібі, поглянувши на сестер.
Пейдж кивнула.