— Господи, — сказав Форсайт, — неймовірно. Якою операцією ти керуєш? — спитав він, глянувши на Нейта.
— Де я можу взяти її номер телефону? — спитав технік Ґінзбурґ.
— Замовкніть, обоє, — сказав Форсайт.
Домініка знову сіла, а Волонтов поліз до кишені свого пальта й дістав товстий конверт. Він поклав його на стіл і пересунув до Булларда. Домініка сказала Буллардові, що вони можуть заплатити йому тільки $5,000, доки не впевняться в достовірності посібника. Здивований погляд Булларда наткнувся на кам’яне мовчання Волонтова.
— Що він робитиме, — спитав Ґінзбурґ, — звернеться до влади?
Гострий погляд Форсайта змусив його замовкнути. Домініка сказала Булларду, що вони вийдуть перші. А він має почекати в номері п’ять хвилин і лише тоді покинути готель. Молодий американець відкинувся в кріслі, приголомшений. Волонтов підвівся, застебнув своє пальто і вийшов з кімнати, Домініка пішла слідом за ним. Опинившись на самоті, американець зігнувся, сховавши обличчя в долонях.
Форсайт заговорив у рацію, двічі повторивши ім’я Булларда.
— Вечірка закінчилась. Гість досі нагорі. Нікому не рухатись. Не вчиняти жодних дій.
У відповідь почулось подвійне клацання. Раптом Буллард випростався та підвівся.
— Сиди, чорт тебе забирай, — сказав Форсайт екранові ноутбука. — Не рухайся, виродку.
Буллард підійшов до дверей та вийшов із кімнати. Форсайт схопив рацію.
— Гість переміщається. Синя вітрівка, чорна спортивна сумка. Всім сидіти на місцях, не рухатись.
Волонтов і Домініка вийшли з готелю й сіли в посольську машину, яка чекала на узбіччі. Люди з ФБР простежили за тим, як росіяни зникають вдалині й відкрили фургон.
— Так, хлопці, стояти, — сказав Ґейбл. — Згори ніхто не давав команди.
— До сраки, — сказав один з агентів ФБР. — Росіяни поїхали. Давайте пов’яжемо цього козла.
Ґейбл схопив одного з агентів за руку.
— Ніхто нікуди не піде, доки не отримаємо дозволу, — сказав він.
— Заберися, курво, з дороги, — сказав Маратос, протискуючись у відчинені двері вантажівки. Агенти ФБР вийшли з машини й забігли в готель. Двері ліфта відчинилися, і Буллард вийшов у лоббі у своїй синій вітрівці, прямо в руки трьох агентів ФБР, які вклали його на підлогу, заламали руки за спиною й начепили наручники. Навколо агентів ФБР зібрався натовп гостей готелю та туристів. Булларда підняли на ноги і протягнули до виходу. В усій цій метушні ніхто не помічав контррозвідника з російського посольства, який стояв позаду натовпу. Він повернувся та залишив готель через боковий вихід.
Форсайт збирав обладнання, доки Нейт діставав посібник з ванної кімнати сусіднього номера, а технік поспіхом знімав камери з-під стелі та з вентиляційної труби. Всі зібралися разом в резидентурі.
— Чорт забирай! — кипів Форсайт. — Я відірву цьому Маратосу яйця. Надто рано! Надто, трясця, рано!