ГЕРОЙ: Ви кажете, я мушу щось робити?

Не знаю (позіхає)... може, й так...

ХОР СТАРИГАНІВ: Він засинає, ви бачите, люде!

Адже без борошна хліба не буде.

В театрі треба грати

і дію посувати!

ГЕРОЙ: А чи досить того, що герой чухає голову, дивиться у стіну?

ХОР СТАРИГАНІВ: Це вже щось.

ГЕРОЙ: Я нічого не хочу.

ХОР СТАРИГАНІВ: Таж навіть у Беккета

хтось говорить, чекає, страждає, снить,

хтось плаче, конає, падає, бздить.

Ворушись, інакше втратиш публіку.

ГЕРОЙ: Блошиний цирк ставить сьогодні «Гамлета»,

лишіть мене в спокої,

я йду...

ХОР СТАРИГАНІВ: Стій!

ГЕРОЙ: Я йду.

ХОР СТАРИГАНІВ: Куди?

ГЕРОЙ: На бокову.