Сенаторка Буше жваво проминула невеличкий хол «Табард інну», оформленого в стилі англійського заміського будинку, протиснулась між людей у вузькому, оздобленому картинами коридорі, що сполучав кімнати й зал, і вийшла в сад. Побачила Голова за столиком у дальньому кінці й попрямувала до нього. Голов підвівся, подав руку й нахилився в європейській манері, піднісши губи на кілька дюймів до її руки. Одначе до руки сенаторки Голов губами не торкнувся. Пригадав колишні зведення про її соціальні звички й те, що вона полюбляла робити тими руками.
— Стефані, добрий вечір, — сказав Голов, підбираючи слова.
Він називав її на ім’я, щоб створити атмосферу фамільярності й уникнути вживання її титулу, зачіпаючи тонку грань між чемністю й близькістю. Ніколи не можна знати напевне, в якому вона настрої. Коли Стефані сіла, Голов став чекати на її відповідь.
— Вітаю, Анатолію, — сказала Буше. Поклала лікті на стіл. — Даруйте, що переходжу відразу до справи, але чи ви вже отримали відповідь від своїх людей?
Сенаторка дістала сигарету з сумки. Голов подався наперед і підпалив її тонкою, як олівець, золотою запальничкою «Буґатті».
— Я передав їм ваше прохання, Стефані, — сказав Голов, — разом зі своєю рекомендацією погоджуватися без вагань. Очікую на відповідь за кілька днів.
Він сів, невимушено поклавши руки на скатертину. Принесли його каву, і Стефані замовила віскі з содовою.
— Так добре, що ви порекомендували їм заплатити, Анатолію, — сказала Буше своїм комітетським голосом. — Навіть не знаю, що б я робила без вашої підтримки.
«Яка ж нестерпна баба», — подумав Голов. Утім він знав, що Центр заплатить. За таку інформацію вони заплатять у п’ять разів більше, ніж вона просить. Перші диски, надані нею з брифінгів СКРК та «Петфайндер сетелайт», вразили росіян. Додаткові диски, посібники і програмне забезпечення з майбутніх брифінгів «Петфайндер» та МО будуть безцінні.
— Стефані, ви ж знаєте, що завжди можете розраховувати на мою підтримку. Не переймайтеся, Центр погодиться, з великою радістю.
Голов придушив імпульс торкнутися руки Буше через стіл.
— Це добре, Анатолію, бо сьогодні нам стало відомо, що «Петфайндер» близький до завершення першої стадії лабораторних випробувань навігаційних і навідних схем. Я наполягла на регулярному звітуванні про процес. Раз на квартал відвідую «Петфайндер» у Лос-Анджелесі. Цей проект фінансуватимуть ще з десяток років. — Буше випустила вгору потік диму. — Тож, якщо ваші
Голов ще раз відзначив цю міру пихатої самовпевненості Буше, ніби вона живе у світі, де не існує наслідків, і вона не здатна усвідомити той беззаперечний факт, що Центр ніколи не дасть їй ось так просто «піти», бо цей вибір не належить їй. Голов спробував уявити собі зустріч, на якій Буше скажуть, що вона повинна продовжувати шпигувати для Москви, інакше її викриють.
— Ясна річ, ми продовжимо нашу співпрацю, — сказав Голов заспокійливо. — Навіть не думайте, що буде якось інакше. Ми продовжимо тихо-мирно робити свою справу, ви продовжите вражати й приголомшувати наших людей, ми продовжимо винагороджувати ваші зусилля, і ваша кар’єра процвітатиме.
Голов уже давно відкинув спокусу додавати ідеологічних прикрас. Досить і простого перелічення фактів. Ти передаєш нам секрети, ми тобі платимо за них.
— Я хотів би продовжити нашу розмову з минулого разу, присвячену вашій безпеці, — сказав Голов. — Я знаю, ви не вважаєте це за необхідне, але я наполягаю, щоб ви вислухали мене. Я роблю це заради вас, Стефані, більше ні для кого. Це важливо.
Голов відсьорбнув свого еспресо й поглянув на Буше з-понад краю чашки. Вона стомлено видихнула сигаретний дим.
— Ви відомий персонаж у Вашингтоні, — м’яко повів Голов. — У певних колах я також знаний як старший російський дипломат. Наші тривалі публічні зустрічі вкрай небажані. Москва непокоїться. Я непокоюсь. Нам треба вигадати щось краще.
Голов говорив твердим тоном, безцеремонно. Вони зустрічалися надто часто. Він випробовував свою удачу. Буше ще раз видихнула дим у повітря.
— Ми знову говоритимемо про це? — сказала вона, змітаючи зі столика попіл. — Ми вже обговорювали це, і я гадаю, що висловилась ясно.