— Облиште, молодший лейтенанте, — сказав Корчной, засміявшись. — Хотів би я свої зняти і втопити в найближчому ставку.

Домініка розсміялася.

— То в чому проблема?

Корчной дивився на блакитні очі, каштанове волосся і простодушне обличчя. Який стажер насмілиться висловити настільки обурливу пропозицію генералові? Якому випускникові вистачить снаги? А тоді голова управління СВР, відповідального за всі наступальні розвідувальні операції в північній півкулі, нахилився і зняв свої черевики та шкарпетки. Вони сиділи на сонці разом.

***

— Як просувається ваша робота, молодший лейтенанте? — запитав Корчной, дивлячись на дерева обіч тераси.

— Це мій перший тиждень. У мене є стіл, ящик для документів, я сиджу й читаю файл.

— Твій перший файл. І як тобі, подобається?

— Цікаво, — сказала Домініка, міркуючи про загальну затертість файлу, сумнівні висновки, хибні рекомендації.

— У твоєму голосі якось замало ентузіазму, — сказав Корчной.

— О, ні, навпаки, — запевнила Домініка.

— Але?.. — запитав Корчной, злегка повернувшись у її бік. Сонячне світло кидало тонку тінь на його густі брови.

— Гадаю, мені потрібен час, щоб добре ознайомитись з оперативними файлами, — сказала Домініка.

— Тобто? — спитав Корчной. Він поводився м’яко, заспокійливо. Розмовляючи з ним, Домініка почувалася комфортно.

— Прочитавши файл, я не погоджуюся з висновком. Не розумію, як до цього дійшли.

— І з якою частиною ти не згодна?

— Йдеться про мішень низького рівня, — сказала вона, навмисне не розкриваючи надто багато деталей, пам’ятаючи про безпеку. — Він самотній, вразливий, але я не впевнена, що він вартий наших зусиль. У «лісі» часто говорили про марнування оперативних ресурсів, про те, що не слід гаяти час на збиткові завдання.

— Колись були часи, — сказав Корчной, перевіряючи її, — коли жінок не допускали до Академії. Були часи, коли важко було навіть уявити, щоб молодший офіцер читав матеріали незавершеної справи і, тим більше, коментував її.

Він поглянув на полуденне сонце і примружився. Королівський пурпур.

— Вибачте, генерале, — м’яко мовила Домініка. Вона знала, що він не гнівається. — Я не збиралася критикувати чи висловлюватись невідповідним чином.