Розквітнувши,

Ніколи не зів’яне

Не змінить кольору свого

Цих вишень цвіт —

Довічною весна на світі стане!»

Все у світі — вічний рух Коловрату. Незмінним є тільки дух, назва якому — Ельбер Прекрасний»

«Незмінним і незламним» — дописав під цим дружнім посланням Повелитель Ельберу. Його очікували нові турботи, але то були турботи вільної людини. І у нього був син, якого назвали Вільним…

«…та від Богів мені, - поволі складалися в душі Вогнедана Визволителя віршовані рядки, — доручено пройти величним шляхом, Про ці часи складаються пісні… За спокій свій давно вже я не дбаю, та десь на дні душі чаїться страх, Як тільки шлях цей довгий уявляю… Проте не стану скаржитись на долю У серці гордовитому зберу В єдине ціле і снагу і волю…»