В Європі є навіть особлива категорія монархів-бідаків, які, не маючи сил воювати самі, віддають своє військо в найми… — Звичай віддавати в найми солдат як «гарматне м"ясо» з метою поповнення державної скарбниці існував протягом всього століття і згадується, зокрема, в драмах Ф. М. Клінгера «Буря і навала», Ф. Шиллера «Підступність і кохання» та ін. Пізніше О. Бісмарк напише: «Політика Англії завжди полягала у тому, щоб знайти в Європі такого дурня, який би своїми боками захищав англійські інтереси».
107
Одружуючись, гуїгнгнми беруть дружину такої масті, яка не дала б негарних кольором нащадків. — Іронічна критика надмірно раціоналізованої турботи за підростаючим поколінням продовжує тему виховання, що прозвучала в І, 6. На цей раз ми знаходимо тут нові випади проти Локка, зокрема — проти його ідеї роздільного виховання хлопчиків і дівчаток (яку потім підтримає Ж.-Ж. Руссо). Автор знаходить нові аргументи на користь колективного виховання. Зауваження оповідача, що «молодим гуїгнгнмам не дають ні зернини вівса, їм дозволяють пити молоко у вкрай рідкісних випадках» є глузуванням з відповідного місця у трактаті Локка: «…дітям корисно давати молоко, молочний суп, кашу на воді, вівсянку…»(Локк. Дж. Сочинения: В 3 т. Т. 3. — М: Мысль, 1988. — С. 420.).
108
…єгу… багато років тому… з"явилися на одній горі, причому ніхто не міг сказати, виникли вони з пригрітого сонцем багнища та твані чи з піни та мулу морського. — Подібно Д. Дефо, Свіфт описує людей, що волею випадковості були закинуті на ненаселений острів, проте потім, на відміну від Робінзона Крузо, повністю деградували фізично і морально, що має свідчити про неподоланні вади цивілізації та її шкідливий вплив на людину. Вся четверта книга містить приховану полеміку з автором «Пригод Робінзона Крузо» (1719).
109
Я влаштував свою маленьку оселю цілком собі до вподоби. — Подальший опис побуту Гуллівера нагадує віповідні сторінки «Робінзона Крузо».
110
Голландський географ, що жив у Лондоні в 1698–1732 pp.
111
Якщо доли зробила Сінона нещасним, то зробити його брехуном і безчесним їй не пощастить. (Вергілій, Енеїда, II, 79).
112
Август — Гай Октавіан Август, римський принцепс.
113
Хвицає, бувши завжди напоготові (Горацій. Сатири, II, 1, 20).
114
Див.: Jonathan Swift. Gulliver"s Travels. / With an Introduction by Pat Rogers. — London: Everyman"s Library, 1991. — P. XX.
115
Ю. Шевельов (Юрій Шерех). Я — Мене — Мені… (і довкруги): Спогади: В 2 т. Т. 1. — Харків; Нью-Йорк: Видання часопису «Березіль», 2001. — С 294.
