Книги

Колиска для кішки

22
18
20
22
24
26
28
30
Курт Воннеґут Колиска для кішки

Геніальний схиблений науковець робить приголомшливе відкриття, не переймаючись майбутнім свого творіння… Лід-дев’ять — винахід, страшніший за атомну бомбу. Одна його крихта може знищити все живе… І троє людей використали цю смертоносну речовину на власний розсуд… На перетині добра і зла ідеальний світ справді далекий від ідеалу, а як щодо самоцінності особистості, як щодо відповідальності за скоєне?..

uk en Аліна Немирова
Kurt Vonnegut Cat’s Cradle 1963 en Курт Воннеґут calibre 4.23.0, FictionBook Editor Release 2.6.7 18.11.2020 40f77ad3-21c9-411e-acac-48d2f3c2e27e 1.1 Колиска для кішки Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» Харків 2016 978-617-12-1723-2 (epub) © Kurt Vonnegut, Jr., 1963, поновлено у 1991 р. © Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2016 © Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад та художнє оформлення, 2016 ISBN 978-617-12-1723-2 (epub) Жодну з частин даного видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва Електронна версія створена за виданням: Воннеґут К. В73 Колиска для кішки : роман / Курт Воннеґут; пер. з англ. А. Немирової. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 240 с. ISBN 978-617-12-1518-4 (укр.) ISBN 978-0-385-33348-1 (англ.) УДК 821.111(73) ББК 84(7Спо) Це видання публікується з дозволу Dial Press, an imprint of Random House, a division of Penguin Random House LLC Перекладено за виданням: Vonnegut K. Cat’s Cradle : A Novel / Kurt Vonnegut. — New York : Dial Press Trade Paperbacks, 2010. — 304 р. Переклад з англійської Аліни Немирової Дизайнер обкладинки Андрій Приймаченко

Курт Воннеґут

Колиска для кішки

Кеннету Літтауеру, чоловіку мужньому та витонченому

У цій книзі немає нічого правдивого.

Живи згідно з фомою[1], яка робить тебе хоробрим, добрим, здоровим та щасливим.

Книги Боконона, I: 5

1 День, коли скінчився світ

Звіть мене Йоною. Мене звуть Джоном.

Але будь я, наприклад, хоч і Семом, усе одно був би Йоною, не тому, що я страждав через інших людей, а тому, що мене завжди неодмінно притягувало до певних місць у певний час, хтось або щось. Обставини та способи туди потрапити, звичайні або дивовижні, обов’язково знаходились. Отже, точно за планом, коли настане визначена мить, у визначеному місці — Йона вже тут[2].

Отож, слухайте:

Коли я був ще молодим — дві дружини тому, 250 000 цигарок тому, 3 000 кухлів пива тому…

Коли я був ще набагато молодшим, я почав збирати матеріали для книги, що мала називатися «День, коли скінчився світ».

Книга мала бути документальною.

Книга мала розповісти про те, що робили видатні американці того дня, коли першу атомну бомбу скинули на Хіросіму в Японії.

То мала бути християнська книга. Я тоді ще був християнином.

Нині я — боконіст.

Я б і тоді вже став боконістом, якщо б хтось познайомив мене із солодко-гіркими неправдами Боконона. Але боконізм тоді ще не вийшов за межі галькових пляжів і коралових рифів, що оточують цей маленький острів у Карибському морі — Республіку Сан-Лоренцо.

Ми, боконісти, віримо, що людство розподілене на команди — команди, які виконують Божу волю, навіть не підозрюючи, що вони роблять. Боконон називає таку команду карасом, а знаряддям (кан-кан), що привело мене до належного карасу, стала та книга, котру я так і не закінчив, книга, що мала називатися «День, коли скінчився світ».

2 Мило, мило, дуже мило

«Якщо ваше життя переплелось із чиїмсь життям без видимих, логічних причин, — пише Боконон, — ця особа може виявитись членом вашого карасу».

В іншому місці «Книг Боконона» він каже: «Людина створила шахову дошку; Бог створив карас». Це означає, що карас не має нічого спільного з національними, адміністративними, професійними, родинними та класовими межами.