Корпус американського посольства в Москві розташований на північному заході від Ясенєва, в Пресненському районі біля Кремля та широкого вигину Москви-ріки. Пізніше того дня в кабінеті директора резидентури ЦРУ, Ґордона Ґондорфа, трапилась ще одна неприємна розмова. Як і лінійний директор контррозвідки, якого не запросили сісти, Нейт стояв перед столом Ґондорфа. Його коліно пульсувало від учора.
Якщо вражаюча маса Єгорова надавала тому схожості з цирковим силачем, невелике тіло та дрібні риси обличчя надавали Ґондорфу схожості з гончаком у цирковій виставі. Не більше п’яти з половиною футів зросту, він мав рідке волосся, поросячі оченята, надто близько посаджені одне до одного, та крихітні стопи. Брак статури компенсував своєю злісністю. Він нікому не довіряв і не бачив іронії в тому, що нікому іншому теж не вселяв довіри. Ґондорф («Гандонф» поза очі) жив у таємнім пеклі, про яке відомо лише певному типу старших офіцерів розвідки: він втрачав контроль.
— Я прочитав твій рапорт про спостереження минулої ночі, — сказав Ґондорф. — Якщо вірити написаному, складається враження, що для тебе результат виявився задовільним?
Голос Ґондорфа був спокійний, він говорив поволі, зважуючи слова. Живіт Нейта напружився в очікуванні неминучої конфронтації.
— Якщо ви про те, чи вважаю я, що агент у безпеці, то так, — сказав Нейт. Він розумів, до чого веде Ґондорф, та не збирався йому в цьому допомагати.
— Минулої ночі ти ледь не дав заарештувати найбільш плідного агента ЦРУ. Вашу зустріч накрила розвідка, чорт забирай.
Нейт стримав гнів, який усе наростав.
— Я вчора пробігав дванадцять годин МВС. МВС, який ви самі затвердили. Я підтвердив свій статус. Я був чистий, діставшись на місце, як і МАРБЛ, — сказав Нейт.
— У такому разі, як ти поясниш спостереження? — спитав Ґондорф. — Важко повірити, що його проводили випадково. Скажи, що ти так не вважаєш. — У голосі Ґондорфа почулися нотки сарказму.
— Саме так усе й було. Вони просто не могли шукати саме мене, та хрінь у провулку, вони не стежили за мною від самого початку, це неможливо. Це сталося випадково, і вони зреагували, просто, як є. МАРБЛ покинув місце непомічений.
Нейт зауважив, що Ґондорф зовсім не зацікавився випадком з машиною, яка влетіла в стіну. Інший керівник уже давно був би в кабінеті посла, б’ючи тривогу, вимагаючи від посольства заявити протест.
Підготувавшись до атаки, Ґондорф сказав:
— Маячня. Це повна катастрофа. Як ти міг направити його в метро? Це ж мишоловка. Ти проігнорував протокол, коли взявся допомагати йому переодягати пальто. Він мав зробити це сам. Ти ж знаєш! Що, як просто зараз він весь світиться флуоресцентом під лампою?
— Я визначився й вирішив. Мені здалося, що головний пріоритет — змінити його вигляд та допомогти вшитися непоміченим. МАРБЛ професіонал, він знає, як спекатись пальта та ціпка. Можемо надіслати йому повідомлення, я перевірю його при наступній зустрічі, — сказав Нейт. Ця суперечка здавалася нестерпною, особливо з керівником, який не розуміється на роботі на вулицях.
— Наступної зустрічі не буде. Принаймні не з тобою. Ти надто засвітився. Минулої ночі вони впізнали тебе з десяток разів, твоєму економічному прикриттю кінець, відтепер у тебе на хвості висітиме половина московських служб спостереження, — сказав Ґондорф. Було видно, як він насолоджується моментом.
— Вони завжди знали про цю підставну посаду. За мною завжди стежили, ви самі в курсі. Я й досі можу зустрічатися з агентами, — сказав Нейт, обпершись об стілець. У Ґондорфа на столі стояв макет ручної гранати на дерев’яній підставці. На металевій табличці – напис: «ВІДДІЛ СКАРГ. ВИСМИКНІТЬ КІЛЬЦЕ ДЛЯ НЕГАЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ».
— Ні, я не думаю, що тобі варто й надалі зустрічатися з агентами. Ти тепер магніт для лайна, — сказав Ґондорф.
— Якщо вони кинуть на мене таку кількість ресурсів, то збанкрутують, — не погоджувався Нейт. — Я можу точити їхні сили, роз’їжджаючи містом наступні шість місяців. І чим більше за мною стежитимуть, тим краще нам вдаватиметься маніпулювати ними.
Ґондорфа він не вразив і не переконав. Цей молодий оперативник ніс у собі загрозу особисто для нього. Ґондорф був зосереджений на можливості істотного підвищення наступного року, по поверненні до Вашингтона. Ризик був надто великий.