Дванадцять обручів

Роман розповідає про один день із життя студента літературного інституту в Москві на ім'я Отто фон Ф. Хоча в тексті не вказано точний час дії, проте за деталями можна зрозуміти, що події відбуваються влітку 1991 року. Твір наповнений гротескними і сюрреалістичними елементами, фантасмагоріями, які ґрунтуються на численних чутках, що супроводжували розпад імперії (наприклад, триметрові пацюки в московському метро або підземне місто під Москвою, де збираються та бенкетують можновладці) та одночасно реалістичними деталями того ж періоду (величезні черги та масові, стотисячні мітинги). Значна частина роману присвячена мефістофельському образу КДБ.

«Лексикон інтимних міст» є найбільшим твором Юрія Андруховича. Невтомний мандрівник Україною, Європою та Америкою, автор ділиться з нами 111 історіями про 111 міст, в яких йому пощастило пережити щасливі та не дуже, але завжди інтимні – у широкому сенсі цього слова – пригоди. Тексти, що розташовані в алфавітному порядку за географічними назвами, охоплюють різні жанри – від есе й оповідань до віршів у прозі – і разом формують автобіографічний атлас письменника. Крім того, кожна «лексиконна» пригода чітко вмонтована не лише в просторові, а й у часові координати, що дозволяє читачеві здійснити разом з автором 111 приватно-історичних стрибків від середини 60-х років минулого століття до сьогодення. Важко очікувати від цього атласу, цього вкрай суб’єктивного «посібника з геопоетики і космополітики», об'єктивних характеристик Києва і Львова, Москви і Варшави, Нью-Йорка і Єнакієвого. Проте в ньому можна знайти художньо важливіші речі: атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися в пам’яті автора. А також миттєві спостереження й глибші рефлексії, ліричність і смуток, іронію і сарказм – тобто все те, що надає нашому спілкуванню зі світом ознак інтимності.