Толік дивився на свою родину, яка раптово з"явилася у його житті, і розумів, що ця війна — це не лише снаряди та вибухи, але й внутрішня боротьба, яка відбувалася в кожному з них. Вони всі були на своїх драбинах, шукаючи своє місце в цьому новому житті, в цій чужій країні.
Мама Толіка, втомлена від війни, яка тривала у її серці кожен день, спробовала знайти трохи спокою у новому будинку. Одноногий дядько, який весь час намагався довести, що він може все, не знайшов своє місце в цій новій реальності. Родичка з слинявим песиком шукала втіхи в своїх звичайних рутинах, не звертаючи уваги на війну, яка тривала навіть за межами їхнього двору.
Сестра Толіка з депресивною подругою намагалися втекти від реальності, від цієї війни в їхній душі, але вона все одно стежила за ними, нагадуючи про себе в найнесподіваніший момент. Котячі свекруха й невістка також втікали від війни, шукаючи у маленьких речах щастя, яке вони втратили у своїй власній країні.
Толік розумів, що ця війна — це не лише збройні конфлікти на сході, але й боротьба кожної людини за своє місце в цьому світі, за свою драбину, яка може вести його як угору, так і вниз. І він вирішив бути опорою для своєї родини, яка, незважаючи на усі труднощі, все одно була разом, протистояла війні, яка була з ними кожен день.
