Головна ідея твору полягає в тому, що влада та підлеглість, влада та народ, влада та трудящі — це взаємовідносини, які залежать не від зовнішньої форми правління, а від природної жадоби до влади, що притаманна людині. Тварини у цій казці репрезентують різні соціальні групи та політичні лідери, а їхні дії та реакції відображають загальні закони взаємодії влади та підлеглих.
У свою чергу, герої твору, тобто тварини, показують, як влада корумпує та зловживає своїм статусом, як нерівність та безправ"я з"являються навіть у тих системах, де спочатку все було обіцяно як спільне та рівне. Автор використовує алегорію, щоб показати, що проблеми суспільства, пов"язані з владою, тотожні в усіх епохах та серед усіх істот, які проживають на цій планеті.
Отже, хоча персонажі казки — це тварини, а не люди, проблеми влади, підлеглості та боротьби за владу підняті в цьому творі, є універсальними та актуальними для будь-якої епохи чи суспільства.